22 січня у Лишнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася тематична лінійка присвячена Дню Соборностi України. Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiднедавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що протягом багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi у різні часи належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, Румунiї, Чехословаччинi, Османській імперії. У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, очолювану Михайлом Грушевським, незабаром утворилась Українська Народна Республiка (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України. Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1918 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.
Український народ виявив волю об’єднати дві республіки в єдину незалежну державу. 22 січня 1919 р., у першу річницю незалежності України,
Цей день увійшов в історію українського народу як день злуки, день соборності українських земель. Здійснилася багатовікова мрія народу – бути разом. Разом боротися, спільно будувати незалежну державу.
Україно, соборна державо, cонценосна колиско моя.
Ще не вмерла й не вмре твоя слава, завойована в чесних боях.
Твій Богдан й вінценосна Софія повернулись до тебе з віків,
Ще не вмерла й не вмре твоя мрія, як не вмер солов’їний твій спів.
Україно, Шевченка надіє, мій святий, несплюндрований гімн,
Я в мовчанні твоєму німію й воскресаю у слові твоїм.
І Дніпро, і Дністер пливуть в море, бо єднає їх кревна земля,
Україно, державо соборна, сонценосна колиско моя!
Я співаю про тебе, прекрасна країна, де хлібами духмяними вкриті поля,
І про шлях твій до волі, моя Україно незалежна та славна слов’янська земля.
| 