Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. Після прийняття християнства православна церква включила його до свого календаря. Таким чином, масляний тиждень стали святкувати за тиждень до Великого посту (припадає на лютий-березень). Масляна, порівняно з іншими язичницькими святами, практично не зазнала християнських впливів і залишилася часом веселого дозвілля з елементами давніх ритуалів.
Понеділок - зустріч. До цього дня добудовували гірки, гойдалки, балаган. Ті, хто побагатше, починали пекти млинці. Перший млинець віддавався біднякам на поминки покійних.
Вівторок - загравання. З ранку молоді люди запрошувалися кататися з гір, поїсти млинців. Звали рідних і знайомих: «У нас і гірки готові, і млинці спечені - просимо до столу, гості дорогі».
Середа - ласунка. У цей день зять приходив «до тещі на млинці». Крім зятя теща запрошувала і інших гостей.
Четвер - велике гуляння. З цього дня Масляниця розгорталася на всю широчінь. Народ залучався до усіх можливих потіх: льодяних гірок, балаганів, гойдалок, катання на конях, карнавалів, кулачних боїв, веселих святкувань.
П'ятниця - тещин вечір. Зяття запрошували у гості своїх тещ, пригощали їх млинцями.
Субота - зовиціни посиденьки. Молоді невістки запрошували у гості до себе зовиць. Молодятам невістка повинна була що-небудь подарувати.
Святкові гуляння
Останній день Масляної - Прощена неділя. Всі просять один в одного прощення, вклоняються у ноги, а у відповідь чують: «Бог простить».
24 лютого жителі сіл Осикове та Лишня також долучилися до святкування «Масляної». На території Лишнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів було організовано концертно-розважальну програму та ярмарок. Всі присутні із задоволенням розважалися: приймали участь у конкурсах, слухали українські пісні у виконанні учнів школи та коллективу «Чарівниці», долучалися до танців («Карапет», «Ойра», «Гречаники») та насолоджувалися смаколиками з ярмарки.
|
